«Долина нарциciв» - заповідник, який розташовується в урочищі Кіреші в 4 км від міста Хуст, що в
знаходиться центрі Закарпатської області. З
1992 р. у складі Карпатського біосферного заповідника входить до міжнародної
мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО
Історія заповідника
Поява долини нарцисів пов'язана з льодовиковим періодом
на Землі. Деякі вчені вважають, що в той період сталися геологічні катаклізми,
в результаті яких з гір сповз величезний шматок землі засіяний цими унікальними
рослинами. Після сходу льоду з гір стікало багато води, що сприяло
акліматизації, цвітінню і розповсюдженню нарциса вузьколистого. З часом в
низовині від сучасного Мукачева до Хуста, де росли нарциси, з'явилися дубові
ліси.Але поступово, відколи на землях стали займатися сільськогосподарською
діяльністю, площа долини нарцисів значно зменшилася.
За часів Австро-Угорщині урочище Кіреші належало
до лісництва і пильно охоронялося. Було тут багато лікарських рослин, якими
місцеві медики лікували хворих. Коли територія відійшла до Чехословаччини,
частину цих земель продали жителям Хусту. Але тодішні місцеві мешканці
ставилися до природи з великим розумінням. Випасати худобу на заповідних землях
їм дозволялося до Юрія, а господарювати знову можна було тільки з 14 жовтня.
Назва “Долина нарцисів” закріпилась за болотистою
місциною в околицях Хуста, наприкінці 70-х років ХХ століття, з легкої руки
знаного ужгородського ботаніка, професора Василя Комендаря, завдяки якому одне
із семи нинішніх чудес природи було збережене до наших часів. Справа в тому, що
у часи радянської окупації, довколишні землі належали колгоспу села з цікавою
мадярською назвою Кіреші. Місцеві комуністичні діячі вирішили розширити орні
землі колгоспу за рахунок осушення і використання заплав річки Хустець, де й
знаходиться славнозвісна долина. Коли розпочались меліоративні роботи, звістка
про це дійшла до Ужгорода, й негаючи ні хвилини, професор Василь Комендар
виїхав на місце подій, де практично собою й зупиняв трактори, що почали переорювати
безцінну долину. Мародерсько-загарбницьку навалу було зупинено, однак, він
поплатився за перечення тоталітарній владі своїм партійним квитком, що у ті
далекі і смутні часи було рівноцінним втратою прав, роботи, кар’єри і всього
чим людина жила… Це, звичайно, хоча, й надламало, але аж ніяк не зупинило
професора Василя Комендаря і він таки домігся заповідного статусу для “Долини
нарцисів”, яка восени 1979 року була передана Карпатському Заповіднику (тепер
Карпатський Біосферний Заповідник).
Немає коментарів:
Дописати коментар